Серпень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Профілактично-оздоровча робота

Профілактично-оздоровча робота

Курс на здоров’язбережувальні технології

04 лютого 2015 року в Зорянському ДНЗ відбувся семінар-практикум з педагогами на тему: “Курс на здоров’язбережувальні технології”, в ході якого педагоги вправлялися у практичному використанні різних здоров’язбережувальних технологій для зміцнення здоров’я дітей.

 

 

IMG_1619 IMG_1633 IMG_1653

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_1953

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_1683


IMG_1710

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_1715 IMG_1749 IMG_1752

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_1757 IMG_1809 IMG_1823 IMG_1851

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_1861 IMG_1881 IMG_1924

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_1955 IMG_1959

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_2000 IMG_2018 IMG_2033 IMG_2055

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система загартування в дитячому садку

Система загартування в дитячому садку

 

Провітрювання кімнат звичайно здійснюється через 1,5-2 год. холодної пори року протягом 15 – 20 хв. Теплої пори року діти навчаються, граються при відчинених фрамугах.

Протягове провітрювання (за відсутності дітей) здійснюється двічі – тричі на день і триває від ІО до ІЗ хв.

Супутній захід: вологе прибирання помешкання.

 

Прогулянка на свіжому повітрі

Оптимально – тричі на день (але не менше двох – до та після денного сну). Влітку та навесні корисно до 5 хв. прогуляти дітей під мокрими після дощу деревами, взимку – під засніженими.

Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально розвивальних вправ, рухливих ігор.

 

Денний сон при відчинених вікна, фрамугах – за режимом відповідно віковій категорії.

 

Миття рук, умивання, промивання носа водою -5-7 хв у режимі дня.

 3

Ходьба босоніж Цілорічно у приміщенні ходьба по вологих килимках, просочених розчином морської солі, йоду, відварами лікарських рослин. Залежно від різновиду, температури повітря, місця проведення – від 1 до 10 хв.

Супутній захід: вправи для профілактики плоскостопості, ходьба по килимках з каштанами, горохом, по ребристій дошці, масажних гумових килимках.

 

Повітряні ванни приймаються в процесі ранкової гімнастики (улітку на вулиці) після денного сну, під час фізкультурного заняття. Температура повітря від -Ь2]° до +15°. Тривалість – 2 – 10 хв. узимку і до ЗО хв. улітку. Коли дуже тепло – в трусиках і маєчках.

Супутні заходи: легкий самомасаж – погладжування кистей рук, помацування шкіри па руках, грудях, животі, розтирання тіла коловими рухами.

 

Сонячні ванни приймати бажано від ,3 років під час прогулянки, на пляжі. Тривалість нарощується від 3 – 4 хв. до 15 хв

Супутні заходи: рухливі ігри, ігри з піском та водою.

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням

Медико-педагогічний контроль

за фізичним вихованням

 

Медичний контроль за фізичним вихованням включає в себе завдання: збереження та поліпшення здоров’я дітей, формування навичок ЗСЖ. Особливе значення має розвиток таких фізичних якостей, як швидкість, спритність, витривалість, гнучкість, сила.

Медико – педагогічний контроль здійснюється на основі Положення про організацію фізичного виховання в дошкільних закладах затвердженого МОН від 20.03.2005 №458. Відповідно до цього положення медичний персонал ДНЗ:

–   організовує та проводить щорічні медичні огляди;

–   готує на підставі результатів медичних оглядів списки до наказу про розподіл дітей на медичні групи;

–   визначає допуск до занять дитини після перенесених захворювань;

–   контролює навантаження на заняттях з фізичного виховання;

–   контролює відповідність приміщення де проходять заняття санітарно

–   гігієнічним вимогам і вимогам техніки безпеки;

–   здійснює медичне обслуговування фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів;

–   проводить просвітню роботу з педколективом, батьками про здоровий спосіб життя та виховання здорової дитини.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAЩоб визначити ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи 1 раз на місяць у всіх групах проводиться медико-педагогічний контроль фізичного виховання, відповідність віковим можливостям дітей. Методист визначає правильність організації заняття, а старша медсестра – навантаження. Лікар – педіатр оцінює стан здоров’я дітей та рівень їх фізичного розвитку. За результатами огляду дітей зараховують до однієї з фізкультурних груп: основної, підготовчої чи спеціальної. Відповідно до медичної групи ми визначаємо рівень навантаження під час занять з фізкультури. Обов’язково звертаємо увагу на навантаження дітей з підготовчою або спеціальною групою, приділяємо увагу охороні життя та здоров’я дітей, запобіганню травматизму.

У структурі заняття виділяємо 3 частини: вступну, основну, заключну.

Протягом заняття складаємо протокол. Вступна – шикування, перешикування, різні види ходьби, біг, комплекс ЗРВ (для рук, плечового пояса, тулуба, ніг). Завдання вступної частини – активізувати увагу, підготувати організм дитини до фізичних навантажень, створити позитивний настрій. Тривалість 6-12 хвилин.

В основній частині – розучуємо та закріплюємо основні рухи: стрибки, біг, лазіння, метання, виконання вправ на рівновагу, рухливі ігри. Завдання основної частини розучити та навчити основним рухам, розвинути фізичні якості. Тривалість – 15-20 хвилин.

До заключної частини – включаємо ходіння та вправи на дихання, малорухливі ігри, ігри – медитації, різні види масажів. Завдання: забезпечити поступовий перехід від активної роботи м’язів до стану спокою, зменшити рухову активність, та зберегти бадьорий настрій. Тривалість: 2-3 хвилини.

Рухову активність на занятті визначає методист за допомогою методу індивідуального хронометрування і обчислення моторної та загальної щільності. № – 4 – 65%; 5 – 70%, 6 – 75%.

Правильність дозування фізичного навантаження визначаємо методом пульсометрії. Пульс дає змогу визначити яким чином фізичне навантаження впливає на роботу серцево-судинної системи організму.

Медична сестра чи вихователь під час заняття підраховує частоту пульсу 1-2 дітей основної фізичної групи. Щоб визначити частоту пульсу за 1 хвилину підраховуємо кількість ударів за 10 секунд, а отриманий результат множимо на шість. Підраховуємо частоту пульсу 6 разів: на початку заняття, після виконання комплексу ЗРВ, після проведення основних рухів, після рухливої гри, після заключної частини, через 3-5 хвилин після закінчення заняття.

Щоб переконатись, що заняття побудовано правильно, методично грамотно – поступове підняття частоти пульсу. Після комплексу ЗРВ – 35- 45%, відповідно до показників пульсу на початку заняття, після основних рухів 50-60%, після рухливої гри – 70-80%. Середній рівень ЧСС під час заняття визначаємо: показники частоти пульсу підсумовуємо після всіх частин і отриману суму ділимо на 4 та будуємо фізіологічну криву. Це система координат де вертикальна вісь – це частота пульсу, а горизонтальна

–   частини заняття, коли міряли пульс.

Структура заняття є правильною, якщо фізіологічна крива показує:

–   поступове підняття пульсу порівняно з вихідним показником;

–   максимальний показник пульсу після рухливої гри;

–   зниження пульсу впродовж заключної частини;

–   частота пульсу через 3-5 хвилин після заняття дорівнює вихідному показнику.

Якщо впродовж основної частини діти розучують такі основні рухи, як підлазіння, пролізання під фізкультурним знаряддям, виконують вправи на рівновагу то показник пульсу зафіксований після проведення загальнорозвиваючих вправ, перевищуватиме показник після проведення основних рухів.

Якщо дитину зарахували до медичної групи для занять з фізкультури, що не відповідає її стану здоров’я, фізичному розвиткові, рівню функціональних можливостей і фізичної підготовленості – це може привести до психічної травми, тому під час медико-педагогічного контролю обов’язково звертати увагу на навантаження дітей з підготовчою або спеціальною групою. Правильність побудови занять та відповідність фізичного навантаження фізіологічним можливостям дітей визначають:

–   за зміною працездатності та появою відволікання, зниження інтересу до рухів, задишки, підвищення пітливості, порушення координації рухів.

Для цього використовуємо таблицю ознак втоми під час заняття фізкультурою.

Важливим для збереження фізичного здоров’я є правильне поновлення фізичної активності після перенесених захворювань. Для цього використовуємо строки поновлення занять з фізкультури в основній та підготовчій групі та рекомендаціями.

Розподіл дітей за станом здоров’я за медичними групами затверджується відповідним наказом. Переведення дітей із спеціальної до підготовчої групи, та з підготовчої до основної можливе лише після щорічного медичного обстеження або додаткового обстеження ініційованого інструктором або старшою мед строю, згодою батьків.

З дітьми віднесеними до спецгрупи складається графік занять. Якщо діти мають значні відхилення в стані здоров’я, і їм не можна виконувати вправи спецгрупи, то такі діти займаються в поліклініках ЛРК.

Дітей спеціальної групи розділяють по підгрупам:

–    серцево-судинні захворювання;

–    з внутрішнім захворюванням і зором;

–    з відставанням в фізичному розвитку, ЧХД

Індивідуально займаються ці діти 2 рази на тиждень. Заняття складаються з вступної частини – 3-4хв., підрахунок серцевих скорочень і дихальні вправи. Підготовча – 10-15хв. – включає загально розвиваючі вправи, які проводяться в повільному темпі, повторюється кожна вправа 4-5 разів. Обов’язково звертається увага на дихання. Загальнорозвиваючі вправи добираються з метою задіяння всіх груп м’язів, виконуються разом з дихальними вправами. Обов’язкові вправи на поставу та попередження плоскостопості. Під час основної частини 15-18 хв. в залежності від діагнозу діти виконують індивідуальні завдання з спеціальних вправ. Також вправи на розслаблення чергують з загальнорозвиваючими вправами. Заключна частина 5хв. – включає дихальні вправи, вправи на розслаблення для відновлення організму після фізичного навантаження, підсумки і домашнє завдання.

 

Загартовування

Загартовування

Загартовування – це система заходів, спрямованих на підвищення стійкості генетично зумовлених механізмів захисту та пристосування організму до багатьох факторів з тим, щоб добові та сезонні, періодичні та раптові зміни температури, атмосферного тиску, магнітних і електричних полів Землі і т.д. не викликали різких змін в організмі, що росте. Необхідно постійно забезпечувати раціональне поєднання температури повітря та одягу дитини, регулярно проводити провітрювання групових приміщень, забезпечити достатнє перебування дітей на повітрі, проводити денний сон при відкритих фрамугах. Спеціальні гартують процедури проводяться контрастним методом по системі “тепла вода, холодна вода».

Хорошим засобом загартовування є систематичне полоскання рота і горла водою кімнатної температури. До числа щадних методів загартовування належить короткочасне полегшення одягу для дітей 3-7 років, закочування рукавів вище ліктів або зміна колготок на гольфи. Прогулянка в будь-яку погоду у відповідному одязі, вологе обтирання, сонячні ванни, обливання ніг, ходіння босоніж по ребристою доріжці, раціональне побудова режиму дня, систематичне провітрювання приміщень, обливання ніг, всі перераховані способи загартовування застосовуються в дитячих дошкільних установах.

 

Основні умови загартовування

Загартовування органічно вписується в кожен елемент режиму дня;

  • Систематичність загартовування, воно здійснюється круглий рік, але види його і методики змінюються залежно від сезону та погоди;.
  • Облік індивідуальних особливостей дитини;
  • Загартовування здійснюється на тлі різної рухової активності;
  • Поступово розширюються зони впливу і збільшується час проведення загартовуючих процедур;
  • Загартовування проводиться на позитивному емоційному тлі і при тепловому комфорті організму дитини.

 Фізичне виховання

Фізичне виховання дітей повинно бути направлено на поліпшення стану здоров’я, фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей організму, що росте, формування рухових навичок і рухових якостей. Раціональний руховий режим, фізичні вправи і гартують заходи слід здійснювати з урахуванням стану здоров’я і сезону року.

Фізичне виховання здійснюється відповідно до «Програми виховання в дитячому саду», з дотриманням індивідуального підходу при дозуванні фізичного навантаження. Необхідно широко використовувати дихальні вправи, вчити дітей правильному носовому диханню, обов’язково включати вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості, рекомендувати батькам ці вправи для занять вдома. У теплу пору року обов’язково проводити ранкову гімнастику і фізкультурні заняття на свіжому повітрі, а в подальшому цілий рік.

Організовані форми рухової діяльності повинні включати: ранкову гімнастику, фізкультурні заняття в приміщенні і на повітрі, фізкультурні хвилинки, рухливі ігри, спортивні вправи, ритмічну гімнастику, заняття на тренажерах, плавання і т.п.

Оцінка ефективності фізичного виховання здійснюється на основі динаміки стану здоров’я дітей, розвитку рухових якостей і навичок на кожному році життя. Дозвіл на проведення тестування фізичної підготовленості дітей дає медперсонал дошкільного навчального закладу. Моніторинг фізичної підготовленості дошкільників проводить вихователь з фізичної культури на початку навчального року (вересень-жовтень) і в кінці його (квітень-травень) і контролює старший вихователь дошкільного навчального закладу.

 Особиста гігієна персоналу

Усі працівники дошкільних освітніх установ проходять медичні огляди, обстеження професійну гігієнічну підготовку та атестацію в установленому порядку. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку, куди вносять результати медичних обстежень та лабораторних досліджень, відомості про щеплення, перенесених інфекційних захворюваннях, відомості про проходження гігієнічної підготовки та атестації. Працівники, які ухиляються від медоглядів, професійної та гігієнічної підготовки, не мають особистої медичної книжки встановленого зразка з результатами медоглядів та професійної гігієнічної підготовки до роботи не допускаються.

При відсутності відомостей про профілактичні щеплення особи, що надходять в дошкільний навчальний заклад, повинні бути щеплені відповідно до національного календаря профілактичних щеплень. Персонал повинен дотримуватися правил особистої гігієни: приходити на роботу в чистому одязі і взутті, залишати верхній одяг, головний убір і особисті речі в індивідуальному шафі для одягу, коротко стригти нігті. Перед початком роботи необхідно ретельно вимити руки, надіти чистий халат або інший спеціальний костюм, мати змінне взуття, акуратно підібрати волосся. Перед входом в туалетну кімнату слід знімати халат і після виходу ретельно мити руки з милом. Користуватися дитячим туалетом персоналу забороняється. Не допускаються або негайно усувають від роботи хворих або працівників при підозрі на інфекційні захворювання.

 Лікувально-оздоровчі заходи

Включають не менше двох протирецидивних курсів восени і навесні по 10-15 днів, а також після чергового захворювання, в передепідемічний та епідемічний періоди по ГРВІ та грипу. До них відносяться:

 Загальнозміцнюючі препарати: 

  • вітаміни А, С, препарати шипшини, елеутерококу;
  • Симптоматичні засоби за показаннями: відхаркувальні препарати, засоби поліпшують апетит (ферменти).
  • Імунопрофілактичними заходи
  • Комплекс дихальної гімнастики
  • Правильна організація харчування
  • Лікувальна фізкультура Диспансеризація дітей

 Комплексна оцінка стану здоров’я дітей та підлітків

Профілактичні огляди дітей дошкільного та шкільного віку проводяться відповідно до Наказу МОЗ від 14.03.1995 № 60 «Про затвердження інструкції з проведення профілактичних оглядів дітей дошкільного і шкільного віку на основі медико-економічних нормативів» і складаються з наступних етапів:

  1. Долікарської огляд дітей медичною сестрою по скринінг-програмою.
  2. Огляд педіатра.
  3. Обов’язковий огляд спеціалістів (отоларинголог, хірург-ортопед, невропатолог, офтальмолог, гінеколог, стоматолог).
  4. Консультації лікарів – спеціалістів (за підсумками педіатричного та спеціалізованого огляду).
  5. Оцінка результатів профілактичного огляду:
  • Оцінка фізичного розвитку;
  • Оцінка нервово-психічного розвитку;
  • Діагноз;
  • Комплексна оцінка стану здоров’я.

Оцінку фізичного розвитку дітей проводять в залежності від віку за даними антропометричних показників (довжина і маса тіла) і для дітей дошкільного віку доповнюють результатами тестування фізичної підготовленості.

На підставі висновків фахівців і результатів власного обстеження лікар-педіатр дає комплексну оцінку стану здоров’я дитини з урахуванням рівня досягнутого фізичного і нервово-психічного розвитку, гострої захворюваності за рік, що передує огляду, наявності або відсутності в момент обстеження хронічних захворювань і частоти їх загострення, рівня функціонального стану основних систем організму.

В залежності від стану здоров’я діти можуть бути віднесені до таких груп здоров’я:

  1. Діти здорові, з нормальним розвитком.
  • Здорові діти, але що мають функціональні відхилення, а також знижену опірність до гострих і хронічних захворювань.
  • Діти з хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженими функціональними можливостями організму.
  • Діти, хворі хронічними захворюваннями в стані субкомпенсації, зі зниженими функціональними можливостями.
  • Діти, хворі хронічними захворюваннями в стані декомпенсації (діти-інваліди).

Після оцінки стану здоров’я дитини педіатр дає рекомендації по:

  • Організації режиму дня;
  • Харчування;
  1. Фізичному вихованню (допустимі види загартовування, медична група для занять фізкультурою, допуск до занять спортом та ін)
  • Завданням виховання і навчання;
  • Висновок про можливість проведення профілактичних щеплень;

2. Лікувально-оздоровчі заходи;

  • Порядок і кратність спостереження педіатром, лікарями-спеціалістами.
  • Розподіл дітей за групами здоров’я;
  • Відсоток дітей, які потребують оздоровчих заходах.

Результати всіх обстежень, а також рекомендації щодо початку шкільного навчання заносяться в медичну карту.

 

Особиста гігієна.

Кожна дитина повинна неухильно дотримувати правила особистої гігієни, оскільки їх невиконання може спричинити за собою неприємні наслідки не тільки для самої дитини, а й для навколишнього його колективу.

Діти ще в дошкільному віці легко засвоюють елементарні вимоги гігієни. їх необхідно тільки повсякденно закріплювати. Під особистою гігієною слід розуміти систему гігієнічних заходів по догляду за тілом, одягом, взуттям.

Батькам необхідно привчати дітей до суворого дотримання правил гігієни: щодня приймати душ і не рідше 1 разу на тиждень митися з милом і мочалкою. Регулярне і часте миття тіла не тільки видаляє з шкіри бруд і різні мікроорганізми, а й очищає протоки сальних і потових залоз, поліпшує кровообіг. Систематичний догляд за шкірою робить її більш пружною, міцною, еластичною. Крім

того, всіх дітей слід привчати мити руки з милом після кожного контакту з брудними предметами, відвідування туалету, особливо перед прийомом їжі. Волосся необхідно щодня вранці і ввечері розчісувати. В особливому догляді потребує порожнину рота. Для маленьких дітей це може бути тільки полоскання, для дітей дошкільного та старшого віку, регулярна чистка зубів (вранці і ввечері перед сном), а також обов’язкове полоскання після кожного прийому їжі. Для полоскання слід користуватися теплою водою, щоб не зруйнувати зубну емаль. При цьому кожному треба знати, що у нього повинні бути свої особисті предмети туалету.

Одяг повинен бути чистим і акуратним і це є також необхідною вимогою. Незручна і брудний одяг обмежує рухи дитини, утруднює дихання, нерідко служить причиною захворювань. Взуття вимагає до себе такого ж ставлення.