Заняття У сонечка вчимося доброти
У сонечка вчимося доброти
Програмовий зміст: закладати в дітей основи моральності через знайомлення їх зі змістом казки. Актуалізувати вживання якісних прикметників. Розвивати уяву, слухову увагу та пам’ять, зв’язне мовлення, елементи логічного мислення (аналіз, порівняння), вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Виховувати добряку, бажання допомагати іншим.
Словник: якісні прикметники на позначення характеристик сонця та вітру.
Обладнання: магнітна дошка; зображення лагідного сонечка та сонця, затуленого хмаринкою, сонячних промінців, сонячних зайчиків, сердитого вітру, дощика; наголівники хмаринок; прозора блакитна хустинка.
Хід заняття:
Психолог:
Сонечко встало ранесенько,
Вмилось росою чистесенько,
Застрибали зайчики сонячні,
Задзвеніли промінчики сонячно.
Прокидайтесь, дорослі і діти/
Зацвітайте на луках, квіти!
Задзвеніть переспівами пташки!
Розправляйте крильця, комашки!
Зустріне вас сонце ласкою,
Поведе по стежинах казкою.
— Казка, з якою я вас ознайомлю сьогодні, присвячена сонечку та вітру. Вона так і називається: “Сонце та Вітер”. Сідайте на килимок зручненько й слухайте мене гарненько.
Психолог виставляє зображення усміхненого Сонечка та сердитого Вітра й розповідає дітям казку.
Психолог: А тепер подумайте й скажіть: хто вам більше сподобався в казці — Сонце чи Вітер? Поясніть свій вибір.
Діти. Сподобалося Сонце, бо воно добре, лагідне й нікому не чинить зла.
Психолог: А чи сподобався вам Вітер?
Діти. Ні, бо він сердитий, лихий.
Психолог: Тож запам’ятайте, діти, слова Сонця: “Добром і ласкою можна зробити більше, ніж гнівом”. Назвіть, будь ласка, слова, якими вам хотілося б звернутися до Сонечка.
Діти. Сонечко любе, золоте, щедре, лагідне, яскраве, усміхнене, променисте, ясне, веселе.
Психолог: А тепер уважно погляньмо на Вітра. Пригадайте його поведінку в нашій казці. Як можемо його назвати: Вітер, Вітрик, Вітерець, а чи Вітрище?
Діти. Вітрище.
Психолог: Вітрище який?
Діти. Дошкульний, сильний, сердитий, пронизливий, поривчастий, колючий, холодний, злий.
Психолог: Якої шкоди завдає природі такий Вітрище?
Діти. Він ламає дерева, здіймає пісок, зриває дахи з будівель, перевертає човни й навіть кораблі на морі.
Психолог: У Вітрища є молодший брат — його називають Вітриком. Послухайте, як іще лагідно звучить його ім’я: Вітричок, Вітерець. Як ви. гадаєте, який характер має Вітрик?
Діти. Він лагідний, тихий, приємний, теплий, легенький, пустотливий, веселий.
Психолог: А чи хотілося б вам пограти з ним?
Діти. Так!
Психолог: Тож пограймо. Спочатку лічилкою виберемо Вітрика. Ставаймо в коло.
Розлітайтесь, хмарки, сонечко, світи!
Вітерцем сьогодні у нас будеш ти!
Дитина-Вітрик виходить у коло. В руках у нього — прозора блакитна хустинка.
Психолог: Розкажи нам, Вітрику, про себе.
Вітрик. Я намагаюся нікому нічого поганого не робити. Але й хвалити себе за добрі справи не хочу.
Психолог: Молодець, Вітрику! Недаремно в народі кажуть: “Не хвали сам себе — нехай люди похвалять”. Наші діти знають, за що тебе можна похвалити, бо ти робиш чимало добрих і корисних справ.
Проводиться гра “Вітрик-помічник”. Вітрик почергово кидає дітям хустинку. Хто упіймає, той про добру справу Вітрика розповідає.
Діти. Допомагає підганяти вітрильники на морі. Дме на пухнасті кульки кульбабок, і насіннячко розлітається по всьому лузі. Пташенятко погойдає на гілочці — воно й заснуло. Допомагає дітям надувати повітряні кульки. Допомагає дути у свищики. Крутить крила вітряків. Допомагає сушити розвішану білизну. Допомагає літати метеликам і пташкам, а ще — сніжинкам. Допомагає запустити повітряного змія. Приганяє дощову хмаринку, з якої падає на землю життєдайний дощик.
Психолог: А зараз ми з вами пограємо в гру, в якій усі ви станете дощовими хмаринками.
Проводиться гра “Вітрик і хмаринки”. У наголівниках хмаринок і зі дрібним дощиком у руках діти, змахуючи руками, вільно рухаються по кімнаті, а Вітрик підганяє їх. Коли він зупиняється, зупиняються й хмаринки. Вітрик підходить до кожної хмаринки й просить розповісти, кого вона напоїла дощем. Закінчивши розповідати, хмаринки продовжують довільно рухатись по кімнаті, а потім за сигналом вихователя підбігають до нього.
Психолог: Бачу, ви добрі й турботливі хмаринки. Небом літали, всіх дощиком напували. Добрі новини швидко по світу летять, ось і я почула таке:
♦ Квіточка, яку ти напоїла, швидко розцвіла.
¨ Струмочок, який напився твого дощику, ожив і побіг долиною, щоб напувати водою пташок і звірят.
♦ Дерева й кущі, вмиті водичкою, зраділи, ожили й весело зашелестіли зеленими листочками.
♦ В озері, що зміліло, знову плавають рибки.
♦ Ластівка, яка знемагала від спраги, напилася сама й напоїла своїх пташенят.
♦ Дощик загасив лісову пожежу.
— Ваші, хмаринки, дощові краплинки заграли на сонечку різноколірними барвами, і всі милувалися красунею-веселкою. Від ваших добрих справ радіє вся земля, й сонечко на небі засяяло, засміялося. (Показує зображення усміхненого Сонця). Гарне наше Сонечко, але мені здається, що чогось йому не вистачає. Чого саме?
Діти. Сонячних промінців.
Психолог: Так, кожний промінець у Сонця — це його добра справа. А промінців у Сонця ой як багато! Пограймо ж у гру “Сонячний промінчик”.
Діти почергово називають добрі справи, які може зробити Сонечко. Відповівши, прикріплюють до нього промінець.
Діти. Завдяки Сонечку все росте. Воно допомагає видужати хворому. А ще — може насмішити. Сонечко освітлює темні куточки в кімнаті, щоб малята не боялися їх. Будить природу після зимового сну. Допомагає овочам та фруктам достигати. Визначає, коли час уставати чи лягати спати. Допомагає засмагнути.
Психолог: Молодці, діти! Погляньмо, як Сонечко засяяло, бо чимало доброго робить, мандруючи світом. Сонечко посилає свої промінці на землю. Вони всюди бувають, усе бачать й усе чують. Покликало Сонечко до себе найвеселішого Промінчика й просить його розповісти, які добрі справи роблять діти. А Промінчик і каже йому; “А ти попроси дітей — нехай вони самі розкажуть тобі про це”.
Проводиться гра “Чарівний промінець”. Лічилкою вибирається Сонечко: “Розлітайтесь, хмарки, веселі ко рости! Сонечком сьогодні у нас будеш ти!” До кого Сонечко торнеться промінцем, той розповідає про добру справу, яку він зробив.
Діти. Я допоміг мамі прибрати в хаті. Разом із татом посадив деревце біля будинку. Поступився місцем у трамваї бабусі. Доглядав за молодшою сестричкою. Допомагав дорослим на дачі збирати помідори. Допоміг татові змайструвати годівничку (шпаківню) для птахів.
Психолог: Діти, Сонечко втішене, що ви робите так багато добрих справ. А тепер скажіть: чого ви навчились у нього?
Проводиться гра “Сонячні зайчики”. Діти стоять у колі, простягнувши руки до Сонечка. Кому воно покладе на долоню сонячного зайчика, той каже, чого він навчився у Сонечка.
Діти. Я вивчив пісеньку про Сонечко. Я знаю віршика про Сонечко. Я можу загадати загадку про Сонечко. Я навчився говорити сонячні слова. Я навчився сонячно всміхатися. Я вмію танцювати сонячний танок.
Психолог: Нумо, діти, скажемо одне одному сонячні слова, сонячно всміхнімося й усі гуртом затанцюємо сонячний танок.
Під музичний супровід діти імпровізують, тримаючи над головою сонячних зайчиків.
Напишіть відгук
Ви мусите увійти, щоби коментувати.